Папір копіювальний
Папір копіювальний з'явився на початку 19 століття і служив витратним матеріалом для перших друкарських машинок, призначених для сліпих. Документи, створені за допомогою таких машинок, збереглися до нашого часу. У першому копіювальному папері в якості барвника використовувалася друкарська фарба або сажа, тому фарбувальний шар занадто розмазувався і псував навколишні поверхні. До нашого часу копірка дійшла в удосконаленому варіанті. Спеціальна технологія дозволяє отримувати копії рукописних і друкованих текстів чи малюнків, які можуть зберігатися десятки років, не втрачаючи яскравість.
Використання копіювального паперу
З розвитком копіювальних і цифрових технологій копіювальний папір став використовуватися рідше, і все ж в деяких сферах він як і раніше затребуваний:
- для швидкого отримання другого примірника документів суворої звітності (наприклад, в банках при заповненні даних для отримання пластикових карт), при ручному заповненні бланків, заяв, накладних;
- для малювання, щоб перенести зображення на папір.
Як користуватися копіювальної папером
Аркуш копіювального паперу розташовується між двома аркушами звичайного паперу фарбуючою стороною вниз. При письмі (друку) створюється тиск на папір у певних ділянках, і частинки фарби, що нанесена на копіювальний папір, переходять на нижній аркуш.
Копіювальний папір Axent має формат А4 і щільність 16 г/м2. Чорна копірка частіше використовується для друкарських машинок і малювання, а синій копіювальний папір - для рукописних робіт.